Таблетки пероральные Фактив (Factive)

Инструкция по медицинскому применению препарата

Описание фармакологического действия

Обладает широким спектром бактерицидного действия на грамположительные и грамотрицательные микроорганизмы. Нарушает процессы репликации, репарации и транскрипции бактериальной ДНК посредством ингибирования ферментов ДНК-гиразы (топоизомеразы II) и топоизомеразы IV, необходимых для роста бактерий. Гемифлоксацин отличается высокой степенью сродства с бактериальными топоизомеразами II (ДНК-гираза) и IV.

Штаммы Streptococcus pneumonia, с мутациями в генах, кодирующих эти ферменты, резистентны к большинству фторхинолонов. Однако в терапевтически значимых концентрациях гемифлоксацин способен ингибировать измененные ферменты. Таким образом, некоторые из штаммов Streptococcus pneumonia, резистентные к фторхинолонам, могут быть чувствительны к гемифлоксацину. Механизм действия фторхинолонов, включая гемифлоксацин, отличается от такового у бета-лактамных антибиотиков, макролидов, аминогликозидов и тетрациклинов. Не отмечено перекрестной резистентности между гемифлоксацином и этими группами антибиотиков. Основным механизмом развития резистентности к фторхинолонам являются мутации в генах ДНК-гиразы и топоизомеразы IV, частота возникновения которых составляет ?10-7–10-10. Гемифлоксацин активен в отношении большинства штаммов микроорганизмов как in vitro, так и in vivo, таких как:

Аэробные грамположительные микроорганизмы — Streptococcus pneumoniae (включая устойчивые к пенициллину, макролидам и большинство устойчивых к офлоксацину/левофлоксацину и MDRSP*), Streptococcus pyogenes (включая устойчивые к макролидам), Streptococcus viridans, Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri, Streptococcus anginosus, Streptococcus constellatus, Streptococcus mitis и др.

Staphylococcus aureus (восприимчивые к метициллину), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus haemolyticus и др.; Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium и др.

*MDRSP — группа штаммов Streptococcus pneumoniae, включающая подвид ранее известный как РRSP (Streptococcus pneumoniae устойчивые к пенициллину), и объединяющая штаммы, устойчивые к двум или более из нижеперечисленных антибиотиков: пенициллины, цефалоспорины II-го поколения, макролиды, тетрациклины и триметоприм/сульфаметоксазол.

Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Hаеmophilus influenzae (в т.ч. с наличием бета-лактамазы), Hаеmophilus parainfluenzae и другие виды Hаеmophilus; Moraxella catarrhalis (с отрицательной и положительной бета-лактамазой) и другие виды Moraxella; Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca и другие виды Klebsiella; Escherichia coli; Neisseria gonorrhoeae; Acinetobacter iwoffi, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter haemolyticus и другие виды Acinetobacter; Citrobacter freundii, Citrobacter koseri и другие виды Citrobacter; Salmonella, Shigella; Enterobacter aerogenes и другие виды Enterobacter; Serratia marcescens и другие виды Serratia; Proteus mirabilis, Proteus vulgaris и другие виды Proteus; Providencia; Morganella morganii и другие виды Morganella; Yersinia; Pseudomonas aeruginosa и другие виды Pseudomonas; Bordetella pertussis и другие виды Bordetella.

>Атипичные: Coxiella burnetii и другие виды Coxiella; Mycoplasma pneumoniae и другие виды Mycoplasma; Legionella pneumophila и другие виды Legionella; Chlamydia (Chlamydophila) pneumoniae и другие виды Chlamydia.

Анаэробные: Peptostreptococcus, Clostridium non-perfringens, Clostridium perfringens и другие виды Clostridium; Fusobacterium, Porphyromonas, Prevotella.

Показания к применению

Инфекционные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
- внебольничная пневмония, в т.ч. вызванная полирезистентными штаммами;
- обострение хронического бронхита;
- острый синусит.

Форма выпуска

таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; банку (баночка) полімерна 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; банку (баночка) полімерна 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; флакон (флакончик) полімерний 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; флакон (флакончик) полімерний 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; упаковка контурна чарункова 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; упаковка контурна чарункова 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; банку (баночка) полімерна 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; банку (баночка) полімерна 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; флакон (флакончик) полімерний 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; флакон (флакончик) полімерний 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; упаковка контурна чарункова 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; упаковка контурна чарункова 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; банку (баночка) полімерна 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; банку (баночка) полімерна 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; упаковка контурна чарункова 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 160 мг; упаковка контурна чарункова 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; банку (баночка) полімерна 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; банку (баночка) полімерна 7, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; упаковка контурна чарункова 5, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті оболонкою 320 мг; упаковка контурна чарункова 7, пачка картонна 1;
Склад
Таблетки, вкриті оболонкою 1 табл.
геміфлоксацину мезілат (у формі сесквігідрату), в перерахунку на геміфлоксацін 160 мг, 320 мг
допоміжні речовини: МКЦ; повідон; поліпласдон ІКС ЕЛ-10 (кросповідон); магнію стеарат
оболонка: Opadry II
в банках або флаконах полімерних 5 або 7 шт.; в пачці картонній 1 банка або флакон; у контурній чарунковій упаковці 5 або 7 шт.; в пачці картонній 1 упаковка.

Фармакодинамика

Володіє широким спектром бактерицидної дії на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми.

Порушує процеси реплікації, репарації та транскрипції бактеріальної ДНК за допомогою інгібування ферментів ДНК-гірази (топоізомерази II) і топоізомерази IV, необхідних для росту бактерій.

Геміфлоксацин відрізняється високим ступенем спорідненості з бактеріальними топоізомеразами II (ДНК-гіраза) і IV.

Штами Streptococcus pneumoniae, з мутаціями в генах, що кодують ці ферменти, резистентні до більшості фторхінолонів. Однак у терапевтично значимих концентраціях геміфлоксацін здатний інгібувати змінені ферменти.

Таким чином, деякі з штамів Streptococcus pneumonia, резистентні до фторхінолонів, можуть бути чутливі до геміфлоксацину. Механізм дії фторхінолонів, включаючи геміфлоксацін, відрізняється від такого у бета-лактамних антибіотиків, макролідів, аміноглікозидів і тетрациклінів. Не відмічено перехресної резистентності між геміфлоксацином і цими групами антибіотиків.

Основним механізмом розвитку резистентності до фторхінолонів є мутації в генах ДНК-гірази і топоізомерази IV, частота виникнення яких становить ?10-7-10-10. Геміфлоксацин активний відносно більшості штамів мікроорганізмів як invitro, так і in vivo, таких як:

Аеробні грампозитивні мікроорганізми - Streptococcus pneumoniae (включаючи стійкі до пеніциліну, макролідів і більшість стійких до офлоксацину / левофлоксацину і MDRSP *), Streptococcus pyogenes (включаючи стійкі до макролідів), Streptococcus viridans, Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri, Streptococcus anginosus, Streptococcus constellatus, Streptococcus mitis та ін.

Staphylococcus aureus (сприйнятливі до метициліну), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus haemolyticus та ін.; Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та ін.

* MDR SP - група штамів Streptococcus pneumoniae, що включає підвид раніше відомий як РRSP (Streptococcus pneumoniae стійкі до пеніциліну), і об'єднуюча штами, стійкі до двох або більше з нижчеперелічених антибіотиків: пеніциліни, цефалоспорини II-го покоління, макроліди, тетрациклін і триметоприм / сульфаметоксазол.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Hаеmophilus influenzae (в т.ч. з наявністю бета-лактамази), Hаеmophilus parainfluenzae та інші види Hаеmophilus; Moraxella catarrhalis (з негативною і позитивною бета-лактамази) та інші види Moraxella; Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca та інші види Klebsiella; Escherichia coli; Neisseria gonorrhoeae; Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter haemolyticus та інші види Acinetobacter; Citrobacter freundii, Citrobacter koseri та інші види Citrobacter; Salmonella, Shigella; Enterobacter aerogenes та інші види Enterobacter; Serratia marcescens та інші види Serratia; Proteus mirabilis, Proteus vulgaris та інші види Proteus; Providencia; Morganella morganii та інші види Morganella; Yersinia; Pseudomonas aeruginosa та інші види Pseudomonas; Bordetella pertussis та інші види Bordetella.

Атипові: Coxiella burnetii та інші види Coxiella; Mycoplasma pneumoniae та інші види Mycoplasma; Legionella pneumophila та інші види Legionella; Chlamydia (Chlamydophila) pneumoniae та інші види Chlamydia.

Анаеробні: Peptostreptococcus, Clostridium non-perfringens, Clostridium perfringens та інші види Clostridium; Fusobacterium, Porphyromonas, Prevotella.

Фармакокинетика

При прийомі всередину в дозах 40-640 мг фармакокінетика має лінійний характер.

Геміфлоксацин швидко всмоктується в ШКТ. Час досягнення Cmax в плазмі (Тmax) після прийому однієї таблетки становить 0,5-2 год. Після повторного прийому 320 мг препарату Cmax в плазмі крові становить (1,61 ± 0,51) мкг / мл (0,70-2, 62 мкг / мл), а AUC - (9,93 ± 3,07) мкг / год / мл (4,71-20,1 мкг / год / мл). Препарат практично не акумулюється (менше 30% при прийомі в дозі 640 мг протягом 7 днів).

Прийом їжі практично не змінює фармакокінетику геміфлоксацину, тому препарат можна приймати незалежно від їжі.

При повторному прийомі 55-73% препарату зв'язується з білками плазми, частка зв'язаної фракції не залежить від віку.

Концентрація геміфлоксацину в бронхоальвеолярному лаважі вище такої в плазмі. Добре проникає в тканини легенів.

У невеликій кількості метаболізується в печінці. Через 4 години після прийому незмінений геміфлоксацін переважає (65%) над метаболітами препарату в плазмі крові. Не метаболізується системою цитохрому Р450 і не інгібує її метаболічну активність.

Виводиться через кишечник (у здорових осіб - 61% ± 9,5% дози) і з сечею (у здорових осіб - 36% ± 9,3%) у вигляді незміненого препарату та продуктів метаболізму. T1 / 2 з плазми і сечі становить приблизно 8 і 15 год відповідно. При гемодіалізі - 20-30% дози геміфлоксацину виводиться з плазми.

Фармакокінетика препарату у дітей не вивчена.

Вік не впливає на фармакокінетику геміфлоксацину.

При печінковій недостатності можливе незначне збільшення Cmax в плазмі крові, що не вимагає корекції дози. При нирковій недостатності відзначається невелике збільшення часу елімінації геміфлоксацину з плазми, без зміни Cmax. Корекція дози у пацієнтів з Cl креатиніну> 40 мл / хв не потрібно. У пацієнтів з Cl креатиніну ?40 мл / хв рекомендується змінити дозу препарату (див. «Спосіб застосування та дози»).

Использование во время беременности

Протипоказано при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.

Противопоказания к применению

- гіперчутливість до геміфлоксацину і інших фторхінолонів;
- подовження QT-інтервалу на ЕКГ, у т.ч. вроджене;
- ураження сухожиль, перенесені раніше внаслідок застосування фторхінолонів;
- вагітність;
- період грудного вигодовування;
- дитячий вік до 18 років.

З обережністю:
- пацієнти з ризиком розвитку аритмій, включаючи клінічно значиму брадикардію і гостру ішемію міокарда;
- пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолітичної реакції);
- пацієнти, які отримують стероїди, особливо літнім, зважаючи підвищеного ризику ураження сухожиль;
- хворі з епілепсією і схильністю до судом;
- одночасне застосування з ЛЗ, які подовжують QT-інтервал: антиаритмічними препаратами 1А класу (хінідин, прокаїнамід) і 3 класу (аміодарон, соталол);
- пацієнти з порушеннями водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія).

Побочные действия

Алергічні реакції: іноді - шкірний свербіж, кропив'янка; реакції гіперчутливості: в окремих випадках - синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла); дуже рідко - підвищена фоточутливість, алергічний пневмоніт.

З боку травної системи: нудота, діарея; іноді - блювота, абдомінальні болі, метеоризм, анорексія; дуже рідко - гостра печінкова недостатність, гепатит.

З боку нервової системи: дуже рідко - тремор, неспокій, тривожність, сплутаність свідомості, галюцинації, параноїдний синдром, депресія, сонливість. При появі симптомів ураження ЦНС прийом геміфлоксацину припиняють. В окремих випадках - сенсорна або сенсомоторна аксональна полінейропатія, що виявляється парестезіями, гіпестезія та іншими порушеннями чутливості, слабкістю.

З боку органів чуття: дуже рідко - порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, запаморочення, зниження слуху.

З боку кровотворної системи: іноді - лейкопенія; рідко - тромбоцитопенія; дуже рідко - панцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз та / або інші гематологічні порушення; в окремих випадках - анемія, включаючи гемолітичну та апластичну.

З боку сечовидільної системи: рідко - кристалурія; в окремих випадках - інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку лабораторних показників: рідко - підвищення вмісту натрію, зниження рівня калію, підвищення загального білірубіну, зниження рівня кальцію, збільшення числа тромбоцитів, зниження кількості нейтрофілів крові, зміна гематокриту, підвищення концентрації печінкових трансаміназ, креатинфосфаткінази.

Інші: дуже рідко - артралгія, артрит, тендовагініт, міалгія, васкуліти, суперінфекції (кандидоз, псевдомембранозний коліт); розриви сухожиль.

Способ применения и дозы

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, з невеликою кількістю води. Рекомендована добова доза - 320 мг 1 раз на день.

При пневмонії - 320 мг 1 раз на день протягом 7 днів.

При загостренні хронічного бронхіту - 320 мг 1 раз на день протягом 5 днів.

При гострому синуситі - 320 мг 1 раз на день протягом 5 днів.

Пацієнтам з легкою та помірною формою ниркової недостатності (Cl креатиніну> 40 мл / хв) корекція дозування не потрібно. При важких формах ниркової недостатності (Cl креатиніну <40 мл / хв), а також для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або постійному амбулаторному перитонеальному діалізі рекомендована доза - 160 мг 1 раз на день.

У пацієнтів з печінковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Літнім пацієнтам корекція дози не потрібна.

Передозировка

Лікування: при явищах гострого передозування - індукція блювання або проведення промивання шлунка, призначення симптоматичної терапії. Специфічний антидот невідомий. Необхідне рясне пиття і динамічне спостереження. При гемодіалізі виводиться 20-30% дози геміфлоксацину з плазми крові.

Взаимодействия с другими препаратами

При одночасному застосуванні з антацидами, які містять алюміній, магній і сульфат заліза, і з сукральфатом знижується біодоступність геміфлоксацину. Антациди слід приймати не менше ніж за 3 години до або не раніше ніж через 2 години після прийому геміфлоксацину, сукральфат - не раніше ніж через 2 години після прийому геміфлоксацину.

Естроген-прогестеронові пероральні контрацептиви незначно зменшують біодоступність геміфлоксацину.

Курсовий прийом геміфлоксацину не впливає на фармакокінетику протизаплідних засобів - похідних етинілестрадіолу або левоноргестрелу.

Меры предосторожности при приеме

У період лікування геміфлоксацином необхідно забезпечити достатню кількість рідини при дотриманні нормального діурезу.

При прийомі препарату (як і при застосуванні інших фторхінолонів), можуть виникнути реакції фотосенсибілізації, тому рекомендується уникати контакту з прямими сонячними променями. Лікування слід припинити, якщо спостерігаються симптоми фотосенсибілізації (наприклад зміна шкірних покривів нагадує сонячні опіки).

При перших ознаках тендиніту (біль і набряк в ділянці сухожиль) застосування препарату слід припинити, виключити фізичні навантаження і проконсультуватися з лікарем.

Ризик ураження сухожиль може зростати у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, особливо літніх. При появі сухожильних болів при фізичному навантаженні, запалення або розриву сухожилля прийом геміфлоксацину припиняють (розриви сухожиль можуть спостерігатися як у період лікування будь-яким фторхінолоном, так і після нього).

Псевдомембранозний коліт слід підозрювати у пацієнтів з діареєю, що розвинулась після початку лікування геміфлоксацином. Найбільш частим збудником коліту є Clostridium difficile. У більшості випадків припинення прийому геміфлоксацину достатньо для зникнення симптомів коліту (рідко може знадобитися призначення антибактеріальних препаратів, активних у відношенні C. difficile).

Необхідно дотримуватися обережності при водінні автомобілем і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, особливо при одночасному вживанні етанолу.

Условия хранения

Список Б.: У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ° C.

120